Головна » Статті » Декілька порад для мам і тат

Закони про працю.
Пізнаємо свою дитину

Закони про працю

Часто трапляється, що батьки докоряють своїм дорослим дітям: «Ти нам зовсім не допомагаєш... І в кого ти вдалося, таке ле­дащо?» Сучасні діти за словом у кишеню не лізуть, тому «ледащо» негайно знаходить відповідь: «Тож, мамо й тату, ви мене самі таким виховали!» і таки його правда... А між іншим закони, за якими вихо­вується працьовитість, дуже прості!

Така знайома багатьом кар­тина: іграшки розкидані, у кім­наті безлад, а шафу взагалі краще не відчиняти... Про до­помогу ж по господарству нема чого й мріяти - хоч би дитина свої речі привела до ладу! Матуся краще вже сама і посуд вимиє, і обід приготує - так швидше...

Даремно ми так думаємо. Перші помилки на шляху ви­ховання працелюбства роби­мо, коли гасимо ініціативу «знизу». Наприклад, готує мама вареники. Поряд ве­штається п'ятирічний сино­чок. Йому цікаво: як це із сипу­чого борошна утворюється тісто, таке схоже на пластилін? А потім взагалі диво дивне: його можна буде зварити і з'їсти! «Мамо, дай і мені зліпити вареничка!» - просить хлоп'я. «Ні, сонечко, ти лише борошно по всій кухні розсієш, а твої варе­ники навряд чи будуть їстівними...» - лагідно від­повідає мама, не розуміючи, що промовила вкрай негативні слова. Підірвала дитячу віру у власні сили - це раз. Показала, що не довіряє своїй рідній дитині - це два. І, нарешті, відбила бажання допома­гати - це три...

Закон «Завжди-так!»

Отже, перший закон про працю говорить, що на будь-яке бажання дитини щось виконати по госпо­дарству треба відповідати «Так». «Мамо, можна я покришу картоплю?» «Так! Але спершу я навчу тебе тримати ножа, гаразд?» «Тату можна я сам заб'ю цвях?» «Так!» Якщо дитині рочків чотири, то цвях беремо найменший, молоточок теж - із заздалегідь придбаного набору типу «Маленький столяр». Якщо це вже школярик, то можна взяти і великого молот­ка з більш серйозним цвяхом. І, під керівництвом і наглядом тата, забиваємо!     

Закон "Три сходинки"

 

Фахівці говорять, що навчити дитину будь-чому можна за допомогою такого ланцюжка: спочатку роботу виконує дорослий, а дитина лише спостерігає. Потім цю саму роботу вони виконують удвох. Третя сходинка - коли вже дитина самостійно ро­бить все від початку до кінця.

Закон "За спасибі"

Постійно хваліть сина чи доньку за будь-яку ви­конану роботу, і зовсім не обов'язково дарувати за це іграшки або купувати щось смачненьке: не варто пов'язувати виконання пов­сякденних справ із винагородою. Для заохочення досить просто лагідних слів.

 

Закон "З двох до трьох"

Цей закон для тих, у кого діти ще маленькі. Най­легше заохотити маля до господарства рочків у два-три. Якщо в такому ранньому віці не привчити допомагати дорослим, то далі буде важче. Крім того, дитина навряд чи цінуватиме вашу працю. Намагай­теся не проґавити потрібний момент. У цьому віці закладається характер дитини, вона все намагаєть­ся спробувати, прагне все вивчити. Навіть якщо вона забрудниться сама і забруднить все навколо, не сваріть її. Вона ж старалася! А ще відтепер почне цінувати ваші «господарські» зусилля

 

 

                             Дорослий журнал. - 2009. - №2. - С. 6.

Категорія: Декілька порад для мам і тат | Додав: man (06.05.2013)
Переглядів: 175 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: